У стародавньому Китаї перила, також відомі як ланган або гулан, були елементами безпеки на мостах і будівлях. Перила слугували розділенням і напрямками, чітко визначаючи межі розділених зон. Добре-продумані перила також мають значну декоративну цінність. Подібні елементи поручнів можна знайти на ритуальних посудинах часів династії Чжоу. За часів династії Хань найпоширенішими були горизонтальні гратчасті перила. Поручні в стилі-пластини були популярні за часів Шести династій. Перила з кутовими стовпами або крученими з’єднаннями можна побачити в гротах Юньган і фресках у Дуньхуані. Дерев'яні поручні часів династій Юань, Мін і Цін були відносно тонкими, тоді як кам'яні поручні поступово відійшли від форми дерев'яних, стаючи важчими та масивнішими. Після пізньої династії Цін західні класичні пропорції, розміри та декоративні стилі перил увійшли в Китай. Сучасні перила відрізняються більшою різноманітністю матеріалів і дизайнів.
Перила, також відомі як ланган або гулан, є елементами безпеки на мостах і будівлях, які служать для відокремлення та захисту, а також мають декоративну цінність. Спочатку виготовлені з дерева, з поздовжніми балками, які називаються лан, і горизонтальними балками, які називаються ган, перила можуть бути виготовлені з бамбука, дерева, металу, каменю тощо.
За формою перила можна розділити на два види: сегментні та суцільні. Перший складається зі стовпів, поручнів і поперечин, причому поручні спираються на стовпи; останній має суцільні поручні і складається з поручнів, балясин і основи. Поширені типи огороджень: дерев’яні, кам’яні, з нержавіючої сталі, чавунні, кам’яні, цементні та композитні.
